- спучити
- —————————————————————————————спу́читидієслово доконаного видубезос.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спучити — див. спучувати … Український тлумачний словник
спучений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спучити. || у знач. прикм., спец.Спучені матеріали. Спучена кераміка … Український тлумачний словник
спучення — я, с. Дія за знач. спучити, спучувати і спучитися, спучуватися … Український тлумачний словник